|
|
 | |  |
 |
Святии благовернии князи Петре и Февроние
молите
Бога о нас
Святі благовірні князі Петро і Февронія показали приклад
великої любові, проживши у мирі, злагоді і взаємопорозумінні все своє життя. За
таку істинну і чисту любов вони сподобились царства Божого. Сьогодні вони
являються покровителями сім’ї, любові і вірності. То ж, хто хоче мати міцну
сім’ю, щоб у ній панувала любов і вірність, приходьте у наш храм помолитись до
ікони з частинками цих святих, щоб вони були заступниками ваших сімей.
|
 На Синайській горі провів своє життя від юних років до глибокої старості
преподобний Іоанн Ліствичник — учитель Церкви, великий наставник ченців,
провидець, який своїми духовними очима прозрівав найбільші глибини, схованки
людського серця.
Зупинимося на вченні преподобного Іоанна про боротьбу з вісьмома гріхами
— вісьмома виразками, вісьмома отруєними стрілами, якими демон уражає душі
людей. Якби ми могли побачити власну душу, то здивувалися б і
жахнулися: у нашій душі — і світло раю, і чорне полум’я пекла. Наша душа схожа
на дивну небесну квітку, але квітку, вкриту отруйними павуками. Наша душа схожа
на прекрасний нерукотворний храм на славу Бога Всевишнього, але по сходах цього
храму повзають страшні змії...
За нашу душу моляться Ангели, небеса радіють, коли ми каємося
у своїх гріхах. Така дорогоцінна людська душа перед Богом, дорогоцінніша за
весь створений світ! Але до неї підходить демон і співає їй зміїну пекельну
пісню, і вона, зачарована своїм спокусником, найчастіше йде за ним — до своєї
загибелі. Читати далі. |
Найбільше
для багатьох із нас свято — Новий рік
— припадає на час Різдвяного, або
Пилипівського посту (бо йде одразу після
вшанування пам’яті апостола Пилипа). Щороку він починається одного й того ж
числа: за сорок днів до Різдва, 28
листопада. В самому розташуванні цих свят закладено прикре внутрішнє
протиріччя. З одного боку, Різдвяний піст створює умови для очищення душі і
для покаяння, які нам необхідні для зустрічі з Христом - і в цей же самий час
ми знаходимо на шляху до Різдвяного вертепу абсолютно чужий, зовнішній привід
для святкування.
На перший погляд, сама традиція святкування Нового року нічого поганого не
несе. Ну справді, що поганого в тому, що люди радіють, дарують один одному
подарунки. Адже будь-який привід гарний для того, щоб нам ще раз висловити
любов до своїх близьких і друзів. У житті і так дуже багато сумного, навіщо ж
у людей віднімати зайвий привід для радості? Читати далі
|
 Святого Миколая Чудотворця шанують на Сході та на
Заході, християни та мусульмани. Усе життя св. Миколая було сповнене
благодіяннями та чудесами. Церква прославляє Миколая Чудотворця як швидкого
помічника усім, хто опинився в біді та скорботах. Він допомагав потопаючим,
визволяв полонених, рятував від смертної кари невинних, зцілював хворих:
повертав зір, мову, позбавляв кульгавості. Допомагав позбутися убогості, дарував
їжу голодним, був помічником та заступником.
|
«Я просив багатьох наречених змалювати мені ідеального чоловіка,
і вони захоплено змальовували мені... ідеальну жінку», — розповідає
американський дослідник. Чоловіки й жінки влаштовані по-різному. Причина
багатьох родинних сварок — у тому, що ми чекаємо одне від
одного неможливого. Особливо в період притирання, що багатий
на малоприємні відкриття...
Як достукатися до ближнього?
Як знайти в собі сили кохати, коли хочеться вбити? Ті, у кого
ці складності вже позаду, твердять: усе не так погано..
Читати далі |
Святий апостол Андрій Первозваний першим з апостолів
пішов за Христом, а потім привів до нього свого рідного брата святого апостола Петра. З юності майбутній
апостол, який був родом з Віфсаїди, всією душею звернувся до Бога. Він не
одружився і разом зі своїм братом займався рибальством. Коли над Ізраїлем
пролунав голос святого пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна святий Андрій став його найближчим учнем. Святий Іоанн Хреститель сам
направив двох своїх учнів, майбутніх апостолів Андрія Первозванного і Іоанна
Богослова, до Христа, вказавши, що Він є Агнець Божий. Читати далі |
 Серед
численних жіночих свят, що сповідувалися лише представницями слабкої статі,
найзнаменнішим є свято святої великомучениці Катерини, що припадає на 7 грудня. Дослідники християнських вірувань вважають, що в давнину це було свято дівочої
долі, але згодом церква пов'язала його зі святою Катериною («чиста душею» — так
перекладається її ім'я з грецької). Життя Катерини припало на кінець III — початок
IV ст. — період найтяжчих гонінь на християн за часів імператора Максиміліана.
Катерина була дочкою грецького царя Ксантоса. Александрія, де мешкала родина
царя, вважалася тоді справжнім центром наук та мистецтв. |
ВВЕДЕННЯ в Храм Пресвятої Богородиці (грецьк. Eisodos –
вхід, лат. Praesentatio – представлення), християнське свято,
встановлений у пам'ять апокрифічної події з раннього дитинства Пресвятої Діви
Марії. Святкується 4 грудня (21 листопада за ст. стилем). У Православній Церкві
входить у число Богородичних двонадесятих свят.
Згідно з літургійним переказом Церкви, що ґрунтується на 7
главі апокрифічного Протоєвангелія Якова (Іакова) (II ст.), батьки Діви Марії,
Іоаким і Ганна (Анна), на знак подяки за дарування їм дочки в глибокій
старості, обіцяли присвятити Її Богові, віддати на виховання і служіння при
храмі. Коли Марії виповнилося три роки, Її батьки виконали обітницю. До
торжества зібралися всі рідні, знайомі і багато юних дів; назустріч їм вийшов
первосвященик, оточений священиками, у числі яких був Захарія, батько Іоанна Хрестителя.
Діва Марія, ніким не підтримувана, зійшла по сходах Ієрусалимського храму і
ввійшла у Свята Святих. Читати далі |
 І сказав Господь Бог: «Недобре бути чоловікові
одному» (Бут. 2, 18). Самотність має безліч аспектів, але особливо недобре бути
чоловікові одному в релігійному житті. Неможливо поодинці
подужати шлях порятунку - неодмінно зіб'єшся. Добре, якщо у людини є духівник,
з яким склалися довірчі відносини. Тоді, крім в мовчанні прийнятої сповіді, він
має щастя духовної бесіди і ради. Але нечасте сьогодні це щастя, так само як нечастими
стали щасливі шлюби. Як кальцій з кісток, вимивається смиренність із сучасних
характерів. Сваряться подружжя, бігають у пошуках ласкавих батюшок. Скільком
священикам і скільки разів доводилося чути у відповідь на пояснення
неможливості допустити до Причастя або на прохання назвати на сповіді хоч один
гріх, окрім невиразного - «словом, ділом, думкою»: «Ноги моєї більше у вашому
храмі не буде!» Як сумно дивитись на це «самобутнє» і самовпевнене християнство,
яке не має питань, але зате впевнене у відповідях.
Читати далі. |
|  |
 | |  |
|
|
| УПЦ Рівненська Єпархія Свято-Покровська парафія с.Велика Омеляна © 2024 |
