11 вересня вшановується пам'ять про усікновення чесної голови св.Івана Христителя. Православні у цей день дотримуються строгого посту.Про мученицьку смерть Івана Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30) Після того, як Святий Іван Хреститель охрестив Господа, цар Ірод
Антипа, правитель Галілеї, посадив його у темницю. У царя була законна дружина, дочка аравійського царя Арефи. Ірод залишив її і
жив разом з Іродіадою, дружиною свого брата. Пророк Іван неодноразово викривав
його, але цар не посмів заподіяти йому зла, так як шанував Івана Хрестителя як
пророка і боявся народного гніву.
У день свого народження Ірод влаштував пишний бенкет, на якому перед гостями
танцювала Саломія, дочка Іродіади. Вона так догодила цим Іроду, що він поклявся
перед гостями дати їй все, чого б вона не попросила. Саломія пішла до матері за
порадою. Іродіада навчила дочку просити голову св. Івана Хрестителя на таці.
Ірод засмутився: він боявся гніву Божого за вбивство пророка, але не міг
порушити необережну клятву. Св. Івану Хрестителю відсікли голову і віддали Саломії. За переказами, голова
продовжувала викривати Ірода і Іродіаду. Злісна Іродіада попроколювала
язик пророка шпилькою і закопала голову в нечистому місці. Але Івана,
дружина царського урядника Хузи, таємно взяла святу голову, поклала в посудину
і поховала її на Єлеонській горі, в одному з маєтків Ірода. Тіло св. Івана
Хрестителя взяли його учні і погребли його.
Божий гнів обрушився на тих, хто зважився погубити пророка. Саломія переходила
взимку річку Сікоріс і провалилася під лід. Голову її, відрізану гострою
крижиною, принесли Іродові та Іродіаді, як колись принесли їм голову св. Івана
Предтечі, а тіло її так і не знайшли. Аравійський цар Арефа вислав свої
війська проти Ірода і завдав йому поразки. Римський імператор в гніві заслав
Ірода разом з Іродіадою до Іспанії, де вони загинули. Через багато років після страти св. Івана Хрестителя, земля, в якій була
захоронена посудина зі святою главою Предтечі, перейшла у власність
благочестивому вельможі Інокентію, цю посудину було знайдено при будівництві
церкви. Але перед своєю смертю, боячись, щоб святиня не була зневажена
іновірцями, Інокентій знову приховав її в тому ж місці.
Минуло багато років, церква, побудована Інокентієм, прийшла в запустіння. У дні
імп. Костянтина двом ченцям, які прийшли на поклоніння до Єрусалиму, двічі
з'явився св. Іоанн Хреститель і вказав місце знаходження своєї чесної голови.
Відкопавши святиню, ченці поклали її в мішок з верблюжої шерсті і вирушили
додому, але по дорозі зустріли незнайомого гончара, якому довірили нести
дорогоцінну ношу. Тоді гончару з'явився сам Предтеча і велів бігти від
недбайливих ченців разом з ношею. У сім'ї гончара чесна глава зберігалася і
передавалася з покоління в покоління в запечатаній посудині, поки нею не
заволодів священик Євстафій, уражений єрессю аріанства. Користуючись чудодійною
силою, що виходила від глави, він спокусив безліч людей в єресь. Коли ж його
блюзнірство відкрилося, він біг, закопавши святиню в печері поблизу Емесси,
сподіваючись згодом знову забрати її. Але Бог цього не допустив. У печері
оселилися благочестиві ченці, і на цьому місці виник монастир.
У 452 р. архімандриту монастиря Маркелл св. Іван вказав у видінні місце
поховання своєї голови, і вона була знову знайдена. Святиню перенесли в Емессу,
а потім до Константинополя. Свято першого і другого чудесного набуття глави
Івана Хрестителя відзначається Церквою 24 лютого.
Близько 850 р., коли в Константинополі виникли заворушення, пов'язані з
посиланнями св. Івана Златоуста, глава св. Івана Хрестителя була віднесена в
Емессу, а звідти, під час набігу сарацинів, - в Коман, де була захована
пізніше, за часів іконоборчих гонінь. Після відновлення іконошанування
Патріарху Ігнатію вночі на молитві було вказано місце, де зберігалася чесна
глава. Святиня знову була знайдена і перенесена в придворну церкву; частина її
зберігається на Афоні. Свято третього віднайдення голови св. Івана
Предтечі - 25 травня.
|