|
|
 | |  |
 |
 Продовжувачкою подвигу подвижників благочестя Голосіївської пустині в
період повного запустіння обителі стала Христа ради юродива черниця Аліпія
(Агафія Тихонівна Авдєєва). Черниця
Аліпія народилася 3/16 березня 1905 року в благочестивій селянській родині з села Городнянського повіту Пензенської губернії. У святому
хрещенні дівчинка була названа Агафія, на честь мучениці Агафії. З почуття
благоговейной любові до небесної покровительки матінка все життя носила на
спині її ікону. З дитячих років вона зазнала неймовірних скорбот і гонінь. Її батьки
були розстріляні, з юності почалося її важке життя, що супроводжувалося
важкою працею, переслідуваннями та злиднями. Жила тим,
що Бог пошле, ночувала під відкритим небом; часто наймалася на поденну роботу,
щоб мати шматок хліба і дах над головою. Пережила
гоніння і в'язницю, військове лихоліття і переслідування влади. |
 Ворожіння по Біблії (де розгорнеться), а також вживання забобонних молитов і заклинань
Слово Боже і слова із церковних молитов ставити поряд з ворожильними книжками чи картами - зовсім недопустимо. У слові Божому, в дусі якого складена більша частина церковних молитов, немає двозначних місць, які б роз'яснювали для людини бажані питання. Воно дано людині (між іншим, і передбаченнями майбутнього) тільки для спасіння душі, а не для розгадки якихось інших питань.
Читати далі
|
 СВЯТИТЕЛЬ МИКОЛА СЕРБСЬКИЙ. Лист про три великі
питання в житті людини...
1 . Про що треба найбільше роздумувати?
2 . Про що треба найбільше дбати?
3 . Що треба найбільше чекати?
Читати далі. |
 Причастя - це таїнство, в якому віруючий (православний християнин), під
виглядом хліба і вина, приймає саме Тіло і Кров Ісуса Христа і через це
поєднується з Христом і робиться причасником вічного життя. Таїнство Святого Причастя встановив Сам Господь наш Іісус Христос під
час останньої Таємної Вечері, напередодні Своїх страждань і смерті. Він
Сам звершив це таїнство: "Ісус взяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи учням, сказав:
прийміть, їжте; це є Тіло Моє. І, взявши чашу та подякувавши, подав їм і
сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох
проливається на відпущення гріхів" (Матв. 26, 26-28; Марк. 14, 22-24; Лк. 22, 19-24; 1 Кор. 11, 23-25).
Читати далі
|
 Переживаючи суперечки з ближніми, людина схильна занурюватися в безодню душевних терзань і забувати про те, що першопричина всіх конфліктів - розлад у духовному житті. Хто перемагає у битві з собою, той опанує світ з оточуючими. Про всепереможну силу смирення - настанови афонського подвижника, одного з найшанованіших старців Святої Гори схіархімандрита Еміліана (Вафідіса).
Коли людина грішить, вона відокремлюється від ближніх і набуває почуття, що вони її не люблять, не шкодують, не думають про неї, не цікавляться нею. Подібно до того, як язик, що втратив відчуття смаку, не відчуває солоду меду, - і людина гріховна страждає нечутливістю, не сприймає любові людей, ображається і все тлумачить неправильно, вважаючи, що всі хочуть їй зла, що всі живуть і радіють, а її покинули. |
14 жовтня ми святкуємо Покров
Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії. Чудо явища Пресвятої Богородиці сталося в середині X століття в Константинополі,
у Влахернській церкві, де зберігалася риза Богоматері. Цариця Небесна з'явилася
перед людьми, які молилися в супроводі святого Хрестителя Господнього Іоанна і
святого апостола Іоанна Богослова. Довгий час молилася Пресвята Діва за
християн. А коли закінчила, зняла зі Своєї голови покривало і простягнула його
над людьми, які молилися в храмі, захищаючи їх від ворогів видимих і невидимих.
Недарма у своїх молитвах ми
називаємо Її Заступницею і Покровителькою. Як багато років тому наші прадіди,
так сьогодні ми відчуваємо присутність Богородиці в нашому житті, відчуваємо Її
допомогу не тільки в починаннях великих, але і в турботах малих. З
найпотаємнішими проханнями ми приходимо до Неї в храми або молимося біля маленької ікони Богородиці вдома знайомими всім словами:
«Помяни нас во
Твоих молитвах, Госпоже Дево Богородице, да не погибнем за умножение грехов
наших, покрой нас от всякаго зла и лютых напастей; на Тя бо уповаем и, Твоего
Покрова праздник чествующе, Тя величаем».
Читати далі.
|
 Незважаючи
на те, що про сповідь написано безліч книг, і у новопочаткових, і у
постійних парафіян часто виникають питання з приводу цього
Таїнств.
- Людина, вперше прийшовши на сповідь, часто не знає, про що говорити священику. Особливо якщо на його совісті немає важких смертних гріхів і його поведінка відповідає нормам сучасного суспільства. Як можна підготуватися до першої сповіді?
Коли людина приходить на сповідь вперше, вона, як правило, погано
собі уявляє, що таке гріх, які бувають пристрасті? Вона каже: «Я ж нікого не вбивав(ла), не грабував(ла), живу як усі». І коли людині пояснюєш, що вбити можна і словом, що неробство, марнослів'я - це теж серйозні гріхи, вона щиро дивується.
Але незважаючи на це вона відчуває, що в її житті щось неправильно, а серце вимагає виправлення і очищення. А часом приходить на сповідь людина гостро відчуваючи біль за скоєний гріх. Це не може не радувати священика. Однак така людина не може точно пояснити, в чому гріховність її життя. І тому священику доводиться пояснювати самі ази.
Читати далі.
|
 Одним
з розділів, які присутні чи не на всіх більш-менш великих православних
Інтернет-порталах, є розділ з досить стандартною назвою: «Питання
до священика». І
він же - один з найбільш затребуваних, про що свідчить як статистика
відвідувань, так і кількість самих вступників на електронні поштові
скриньки цих порталів питань. Величезну
популярність придбав за порівняно короткий час проект « ВКонтакте» з
дивовижною назвою «Батюшка онлайн». У чому ж причина цієї затребуваності, у чому секрет популярності? І
чому питання такі схожі одне на одне, так часто повторюються і частка їх вимагає не просто відповіді, а пастирської ради, настанови,
розради? Невже
тільки в Інтернеті то і можна поспілкуватися зі священиком, невже
більша частина батюшок і правда частіше перебуває в Мережі, «онлайн»,
ніж у храмі, на парафії, там, де з ними можна було б поговорити вживу, а не на «віддаленому доступі»? Якщо так, то хто ж тоді служить в цих храмах, хто сповідує, причащає, вінчає, хрестить, відспівує? Чи не ті ж самі батюшки? Начебто, вони ж... Що ж тоді виходить? На службу, на треби приходять одні люди, а питання в Мережі задають інші, які в храм навіть і не заходять? Буває, звичайно, і так, проте ті ж питання свідчать: переважна більшість їх авторів у храмі як мінімум бувають.
Читати далі.
|
 Якщо людина збирається стати хрещеним дитини - як підготуватися, з чого почати, на що звернути увагу? Відповідає протоієрей Димитрій Смирнов.
Все залежить від сім'ї дитини. Від мотиви, за якою людину
запрошують стати хрещеним. Найчастіше це вибір випадковий, наприклад,
родинно-географічний. А насправді потрібно, щоб майбутній хрещений мав
твердий намір і бажання брати участь у християнському вихованні дитини. Якщо
сім'я такі можливості буде надавати, і є такий намір і готовність, тоді варто
входити в цю історію. Якщо ж ні, ніякого сенсу немає. Читати далі |
 Ці святі мучениці жили в Італії в правління імператора Адріана (117-138 ). Вони походили з багатої і благочестивої родини. Мати трьох дочок Софія, ім'я якої означає «премудрість», виховала чад у вірі, надії і любові до ближніх. Одного разу, під час перебування святих у Римі, вони були затримані солдатами імператора, до якого дійшла чутка про їх благочестя і чесноту. Імператор був вражений твердістю віри настільки юних дів і наказав привести їх до себе окремо, думаючи, що так вони не наслідуватимуть один одному і не дерзнуть дати йому відсіч.
|
|  |
 | |  |
|
|
| УПЦ Рівненська Єпархія Свято-Покровська парафія с.Велика Омеляна © 2024 |
